Урок 29
Для здобувачів освіти по професії "Тракторист машиніст сільськогосподарського виробництва, Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, Водій автотранспортних засобів"
Курс: Інфориатика
Група № 2, курс 1
Викладач: Терещенко Олександр Миколайович
Дата проведення заннятя за розкладом - 11 лютого 2022 р
Урок № 29
Тема: Функції та класифікація систем підготовки текстів.
Опрацювати матеріал:
Функції та класифікація систем підготовки текстів
Під текстом розуміють будь-яку інформацію, зображену символами клавіатури комп'ютера. Текстом може бути, наприклад, стаття, шкільний розклад, звіт, наказ, інформаційний лист, класний журнал, рекламний лист та інші документи.
Для роботи з текстовою інформацією дуже ефективними є спеціальні програми - системи підготовки текстів, так звані текстові процесори або текстові редактори. На відміну від друкарської машинки текстові процесори дають змогу за більш короткий час і більш якісно підготувати будь-який документ.
На сьогодні існують сотні різноманітних текстових процесорів, і їх кількість продовжує зростати.
Функціональні можливості різних систем підготовки текстів істотно відрізняються одна від одної. Водночас значна їх кількість має і багато спільних властивостей.
До загальних функцій, що можуть бути реалізовані текстовими процесорами, можна віднести такі:
Введення тексту в комп'ютер.
Редагування тексту (заміна, вставка, видалення та ін.).
Пошук необхідної інформації у тексті.
Форматування тексту (встановлення лівої межі тексту, вирівнювання правого краю, встановлення позиції відступу першого рядка абзацу та ін.).
Перенесення і копіювання фрагментів тексту.
Виділення частин тексту певним шрифтом.
Розбиття тексту на сторінки з певною кількістю рядків та інтервалів між рядками.
Робота з кількома документами одночасно.
Друкування тексту з заданою щільністю, якістю та ін.
Збереження тексту на магнітних дисках.
Текстові процесори можуть класифікуватися за багатьма ознаками. До основних з них треба віднести такі:
кількість алфавітів, які можна використовувати:
одноалфавітні;
багато алфавітні;
форма представлення тексту:
лінійні;
нелінійні;
спосіб використання:
автономні;
мережні;
призначення:
загальні;
спеціальні.
Одноалфавітні системи допускають одночасну роботу з текстом тільки однією мовою (наприклад, українською, російською та ін.). Найчастіше їх використовують в операційних системах та їх оболонках.
У багатоалфавітних системах робота може одночасно вестись різними мовами. Однак робота з ієрогліфічними текстами (китайським, японським), а також з текстами на деяких інших мовах (наприклад, арабською, яка допускає введення символів справа наліво) досить важка.
За формою представлення тексту системи поділяють на лінійні та нелінійні.
У лінійних системах подається тільки "чистий" текст, тобто текст, що зображується символами використовуваних алфавітів і синтаксичними знаками. Такі системи не допускають індексів, показників степені, математичних формул тощо.
Лінійні процесори особливо інтенсивно використовують у діловодстві, журналістиці та в деяких інших сферах.
У нелінійних системах крім алфавіту, синтаксичних знаків і символів псевдографіки використовують ще широкий набір спеціальних знаків, а саме: знаки інтеграла, квадратного кореня, символи для побудови малюнків тощо. Нелінійні системи допускають запис "багатоповерхових" математичних виразів, індексів, складних малюнків та ін. Ці системи використовують в основному для роботи з науковим текстом.
За способом використання системи можна розділити на автономні та мережні.
Автономні системи використовує кожний користувач окремо для розв'язання своїх специфічних завдань. Текстова інформація в таких системах є індивідуальною.
Мережні системи використовують підприємства, установи, контори, фірми. Текстова інформація може передаватися по локальній мережі, тобто вона доступна багатьом користувачам. Право внесення змін у той чи інший документ може здійснюватися за спеціальними паролями, присвоєними користувачам. Ці системи скорочують паперовий документообіг. За оцінками деяких спеціалістів такі системи у майбутньому можуть привести до безпаперової технології.
За призначенням системи підготовки текстів доцільно розділити на системи загального та спеціального призначення.
Системи загального призначення орієнтовані на широке коло користувачів. Вони прості в роботі і не потребують спеціальних знань. Ці системи часто використовують у повсякденній діяльності службовців установ, вчителів, аспірантів та ін. У більшості випадків системи загального призначення - це автономні системи з лінійною формою подання тексту.
До систем спеціального призначення перш за все треба віднести системи, орієнтовані на роботу з науковим текстом, а також видавничі системи. Робота з такими системами потребує спеціальної підготовки. Вони мають великий набір символів різних алфавітів, шрифтів і спеціальних знаків, що дозволяють зображувати різноманітну інформацію. Деякі з цих систем здійснюють перевірку і коригування орфографічних помилок шляхом зіставлення кожного слова тексту із словником. У разі виявлення розходження неправильно написані слова можуть змінюватися. Окремі системи мають словники, що містять більш ніж 100 тис. слів.
Будь-який з перерахованих вище класів текстових процесорів має багато переваг, порівняно з традиційними засобами підготовки текстів. Усі вони надають різноманітні можливості для роботи з документацією, а деякі - навіть інтелектуальні послуги.
Так з'являється можливість багаторазової правки окремих частин без передруковування всього тексту. Можна у старий документ внести певні зміни і одержати новий за порівняно короткий проміжок часу.
Останнім часом з'явився новий напрямок розвитку текстових процесорів, пов'язаний з обробкою структурних текстів (гіпертекстів). У гіпертексті будь-який його фрагмент може мати більш глибоке і детальне описання на наступних рівнях. Іншими словами, предмет чи явище розкриваються "вшир і вглиб", а користувач може легко "блукати" по різних його гілках і розгалуженнях.
Джерело: https://studfile.net/preview/7143472/page:26/
Виконати тести: